Позаяк сьогодні вечір вихідного дня, напишемо трохи приємних | Legio Historica
Позаяк сьогодні вечір вихідного дня, напишемо трохи приємних новин зі світу археології :)
У Львові на вулиці Лемківській має будуватись новенький ЖК. Коли там робітники рили котлован, натрапили на старі комунікації ХІХ ст. А, що тут такого, здавалося б. Тим паче, забудовник не був налаштований запрошувати науковців, аби вони провели рятівні дослідження перед будівництвом. Однак львівські активісти, дізнавшись про такі знахідки, зробили розголос. Під тиском громадськості розкопки на цьому місці таки відбулись. І перевершили усі очікування!
Як виявилось, на місці майбутнього ЖК ймовірно знаходився заїжджий двір, де спинялись купці, що мали справи у Львові. Тут знайшли свинцеві торгові пломби (одна з них - гданська), уламки червоноглиняних амфор та дорогої полив'яної плитки, якою мостили підлогу давніх церков та палаців. Примітно, що археологи віднайшли й господарську яму - тобто це не випадкові загублені знахідки, люди жили тут якийсь час.
Всі артефакти датовані ХІІ-ХІІІ ст. Достеменно відомо, що на близькій вулиці в ті часи знаходився млин, і досі науковці вважали, що та вулиця по суті була крайньою у княжому Львові. Тепер же, завдяки розкопкам на Лемківській, виявилось, що середньовічний Львів був дещо більшим за площею, а якщо точніше, розширились знання про його торгово-ремісничу частину.
У давнину це місце було дуже зручним, оскільки неподалік були річка і торговий шлях, що існував тут століттями. На цьому ж розкопі знайшли ще давніший шар давнього невеличкого поселення, датований VІІІ-Х ст., з уламками ліпної кераміки. Тепер вулиця Лемківська з'явилась на карті княжого Львова, як найпівнічніша околиця давнього міста.
Насамкінець лишимо ще лінк на коротке відео про макет Львова, яким він був до 1340 р. Макет створений у 2019 р., і схоже, тепер його варто доповнити!
Більше інформації про знахідки та їх фото дивіться у статті Орисі Шиян на захід.нет, яка спілкувалась з археологами із Науково-дослідного центру "Рятівна археологічна служба". Також рекомендуємо підписатись на сторінку НДЦ у фейсбуці, там науковці регулярно пишуть про свої дослідження.
