Ми продовжуємо спостерігати за ситуацією навколо Музею Голо | Legio Historica
Ми продовжуємо спостерігати за ситуацією навколо Музею Голодомору та баталій щодо кількості жертв геноциду. Функцію арбітра взяв на себе Інститут національної пам'яті й особисто його очільник Антон Дробович. Нещодавно він дав інтерв'ю Суспільне.Культура, в якому нарікав на надмірну емоційність адептів цифри 10.5 та їх небажання щось доводити звичними для дослідників методами - мовою документів, їх інтерпретацій, себто в руслі нормальної наукової дискусії.
Докторка історичних наук Лариса Якубова написала цікаву колонку для журналу "Тиждень", якою ми також хочемо з вами поділитись. Пані Лариса намагається зрозуміти, чим викликана така емоційність, чому автори скандальної концепції люблять посилатись на наук-поп, виданий більше 15 років тому (!), але при цьому вважають дослідження демографів необ'єктивними. Ми дуже радимо ознайомитись із цим текстом, адже в ньому є не лише хронологія подій цього скандалу та їх супутній аналіз, а й слушні думки авторки, що стосуються родових травм українців та методів їх подолання. Л. Якубова вважає, що ми ще довго ламатимемо списи, поки не станемо нормальним суспільством.
Олії у вогонь підлила знов-таки директорка музею, Олеся Стасюк. Справа в тому, що пані кандидатка наук хоче стати докторкою, тож зібралась захищатись в університеті імені Г. Сковороди, що знаходиться в Переяславі. Лишимо іронію щодо вибору навчального закладу для наших підписників на патреоні, а нині звернемо увагу на серйозне. Справа в тому, що колеги цієї пані, к.і.н. Геннадій Єфіменко з Інституту Історії НАНУ, та його колега з Інституту археографії та джерелознавства НАНУ, д.і.н. Віктор Брехуненко вирішили поцікавитись науковою роботою, яку О. Стасюк збирається захищати в якості докторської. І... знайшли купу текстових запозичень та відсутність посилань на праці, звідки вона взяла матеріал для свого рукопису. Так, В. Брехуненко на конкретних фрагментах тексту показує любов пані Стасюк до російських посібників, а Г. Єфіменко - до чужих графіків і не тільки. Цікаво, що в рукописі присутні цифри, що протирічать одна одній, тож Г. Єфіменко ставить логічне запитання - а чи не писали цей текст кілька осіб? З огляду на чутки про те, що докторську вельмишановної пані змушені були писати її підлеглі, то напрошується супутнє питання. А може вони влаштували своїй начальниці італійський страйк? Цікаво, чи не почали літати рукописом лептони імені Катерини Кириленко
Тут варто додати, що серед адмінів цієї сторінки є аспіранти, які від самого початку своїх студій знають, що їх роботу перед захистом перевірятимуть на антиплагіат (без цього не допустять до захисту), що доведеться розгорнуто пояснювати усі текстові збіги. Так, доводиться заморочуватись із усіма посиланнями і навіть намагатись коректно та обережно цитувати самих себе. Дуже цікаво, чи дотримуються таких правил у Переяславі, і якщо ні, то чи має це свою ціну?
