Лишивши позаду Черкащину та дрібку Полтавщини (це ми про Кре | Legio Historica
Лишивши позаду Черкащину та дрібку Полтавщини (це ми про Кременчук, звісно ж), разом з професором Александром Петцольдом ми перетнули Дніпро та опинились неподалік Катеринослава, а точніше - із західної сторони міста. З нами рубрика #ukraine1855, ну а ми нарешті на Січеславщині!
Професор приїхав до міста надвечір, коли вже сіло сонце. Першим, на що він звернув увагу, стоячи трохи на височині на передмісті, було незвичне планування тодішнього Дніпра. Молоде місто було сильно видовженим, мало порівняно з рештою відвіданих автором мало храмів. Величезне шосе, що складалось трьох доріг, які йшли одна поруч з одною, проходило через усе місто. Обабіч нього були доріжки для пішоходів, відділені від основної частини кущиками та деревами. Власне з обох боків цього шосе стояли будинки, серед них, звісно ж, були й адміністративні будівлі. Починаючись нижче згаданих схилів, на яких стояв автор, центральна вулиця Катеринослава йшла на схід в напрямку степу, дещо піднімаючись у висоту.
А. Петцольд зазначає, що Катеринослав справляє враження міста, де першопочатково планувалось щось грандіозне, але ці плани полишили. Таке враження в нього склалось неспроста. Автор щоденника додає, що місто заснував 80 років тому князь Потьомкін з ініціативи Катерини ІІ. Саме тому йому притаманна певна грандіозність, адже планувалося, що в місті буде літня резиденція імператриці. Натомість склалось інакше - Катеринослав став губернським центром, та, попри статус, мав лиш 12 тис. населення і здавався милим невеликим містечком. Економічна активність у місті була невисокою, та професору "пощастило" - він завітав сюди під час міського ярмарку, коли в місті було багато гостей, тож ледь знайшов вільне житло. Оскільки степ був зовсім поруч, йому докучала спека і пил на вулиці, та наступного дня задощило і повітря стало свіжішим.
Наступного дня А. Петцольд відвідав той таки міський ярмарок, що знаходився у східній частині міста. Найбільше його зацікавило велике різноманіття осетрових, в різних варіаціях приготування. Далі у примітках професор наводить офіційну імперську статистику щодо ярмарків в країні та вартості представлених і проданих на ярмарках товарів. Автор зазначає, що всього в імперії було 25 ярмарків, і за величиною катеринославський посідав лише 21-е місце.
Наступним пунктом призначення були парк і палац Потьомкіна. Парк професору дуже сподобався, він назвав його найкращим в імперії, якщо не брати до уваги кримський. Згаданий парк знаходився на високому кам'янистому березі Дніпра, справляв враження романтичного місця. Звідси був помітний кам'янистий острів на річці, на якому росли дерева листяних порід. А. Петцольд зазначив, що не помітив у парку чогось дуже вже незвичайного, що має стосунок до садово-паркового мистецтва, та вважає його чудовим куточком природи. Незвичним тут було хіба те, що дерева для парку були висаджені спеціально. Взагалі планувалось, що на згаданому острові постане університет, а з "материка" до нього вестиме арковий міст. Все склалось інакше... В колись пишному палаці на момент візиту автора діяв військовий госпіталь, адже тривала Кримська війна. Sic transit gloria mundi, додав професор.
На високому постаменті, на початках степу стояла бронзова скульптура - памятник Катерині ІІ. Автор додає, що він був оточений невисокими кущиками, не надто вдало висадженими, і що якби на фоні скульптури виднівся лише степ, мабуть було б краще. Загалом у місті А. Петцольда цікавив ще сад біля губернської установи, адже, як він зазначає, з огляду на специфічні природні умови та ґрунти, ним мали займатись професійні садівники. У підрядкових примітках він полишив нотатки про школи, де навчали садівництву та городництву. Кілька десятиліть така установа була у т.ч. в Катеринославі, проте була реорганізована; натомість подібний заклад, але рангом повище, продовжував діяти в Одесі. У садибі губернатора, поруч з якою знаходився цей сад, діяла виставка сільськогосподарського реманенту зі зразками вирощеної продукції, яка не справила на автора щоденника великого враження.
