Legio Historica

2021-03-20 13:42:57 ​​Чому українські суди сьогодні виносять заангажовані рішення? Як стали можливими такі резонансні скандали, як от перепетії навколо справ активіста Сергія Стерненка?

Нам здалося, що справа може бути у радянській спадщині. Про це ми і поговорили у новому подкасті "ПОСТГРУШЕВСЬКИЙ" з Яною Примаченко - однією з найвпливовіших публічних історикинь сьогодні, дослідницею сталінських репресій. І неочікувано вийшли на пласт Російської імперії - там теж були ряд рис "вибіркового правосуддя". "Трійки", операції НКВС, справа Мясоєдова, Санндармох і трибунали. Як справа Стерненка пов'язана з судовим свавіллям 1930-х і чому в Україні не має повторитись схожий сценарій.

ПОСТГРУШЕВСЬКИЙ - подкаст про українську історію, яка досі не залишає нас у спокої!

Ми доступні на платформах:
Apple Podcasts https://podcasts.apple.com/ua/podcast/postгрушевський/id1554553616
Google Podcasts https://www.google.com/podcasts?feed=aHR0cHM6Ly9hbmNob3IuZm0vcy80NWI1YWQ1Yy9wb2RjYXN0L3Jzcw==
Anchor https://anchor.fm/legiohistorica
Breaker https://www.breaker.audio/postgrushievskii
Pocket Casts https://pca.st/f5ai1wmo
RadioPublic https://radiopublic.com/-6LkYkv
Spotify https://open.spotify.com/show/2QEiD2CLq8pXKgOwtz4tte
YouTube



Не забувайте про фідбек! Open / Comment

2021-03-19 15:48:58 Скасовано вирок Дарницького районного суду, що «забрроняв» книгу «Справа Василя Стуса» Вахтанга Кіпіані!

Апеляційний суд скасував вирок першої інстанції і відкинув майже усі позовні вимоги Віктора Медведчука. Цілування трупів не допомогли. Open / Comment

2021-03-18 20:31:29 ​​У Києві запроваджують черговий локдаун і музеї знову зачиняються. Ми розповідали про те, що через карантинні обмеження кількість відвідувачів у музеях світу зменшилась більше ніж вдвічі.

Це призводить до того, що музеї не можуть заробляти гроші на квитках, нових програмах чи виставках, сувенірній продукції тощо.

Згідно звітів NEMO (Network of European Museum Organizations) та ICOM (International council of museums) багато музеїв, особливо приватних, існують за рахунок продажу своїх послуг чи продукції. Навіть для музеїв, які фінансуються державою ці кошти є важливою складовою бюджету і їх відсутність - виклик для будь-якої установи. А щоб бути конкретними, то ось вам цифри (фінансові втрати під час першого локдауну у 2020 році):

- 44% європейських музеїв заявили, що втратили близько 1000 євро на тиждень.

- 31% втрачали до 5000 євро на тиждень;

- 18% заявили, що дохідність зменшилась до 30 000 євро на тиждень;

- а ще 8% втрачали понад 50 000 євро;

- деякі великі музеї втрачали від 100 000 до 500 000 євро на тиждень.

Так і от пироги, щоправда дуже пісні. І пост триває кожного разу, коли уряди держав вирішують все закрити.

Але цікаво інше. NEMO у 2021 році у новому звіті дала рекомендації, одна з яких закликає лишати музеї відкритими для громадськості. Це аргументовано тим, що через пандемію збільшився ризик лишитись на самоті, адже громадські простори для комунікації та розвитку зачинені. Музей - це місце для навчання, розвитку, діалогу та підтримки психічного здоров‘я у такий складний час.

Окрім того, музеї добре обладнані і працюють виключно за протоколами, які мінімізують ризик поширення вірусу. Засоби індивідуального захисту, достатньо великі зали, спеціальний графік для відвідувачів гарантують безпеку для гостей та працівників.

В Україні ніхто виключень для музеїв робити не буде, хоча на нашу думку, варто було б.

А ви як думаєте? Поділіться з нами в коментарях Open / Comment

2021-03-17 21:14:10 Чули історію з величезним курганом біля села Скобелево на Миколаївщині? Наприкінці 2020 року його, за допомогою важкої техніки, майже повністю зрили «чорні копачі».

Це - головна тема нашого наступного інтерв‘ю у рубриці #local_hero, де ми спілкуємось з регіональними істориками та активістами у сфері збереження історичної та культурної спадщини. Наш співрозмовник - Ілля Зелінський - був у епіцентрі тих подій. І досі опікується долею кургану. Інтерв‘ю з істориком і активістом з Миколаєва тут.

Як повітря потребуємо ваших фідбеків, щоб зробити рубрику кращою! Open / Comment

2021-03-16 21:33:33 ​​У звіті NEMO (Network of European Museum Organizations) зазначається, що внаслідок панедемії та локдаунів кількість відвідувачів у музеях Європи зменшилась більше ніж вдвічі. У деяких випадках ця цифра перевищує 75%.

Основні причини такого падіння:
1) закриття кордонів та зменшення кількості туристів;
2) зупинка співпраці зі школами у зв‘язку із закриттям або переходом на дистанційне навчання;
3) страх населення з‘являтись у людних місцях.

Скоріш за все, в Україні дуже подібна ситуація (ми говорили про це у нашому Legio_vlog).

Ми не можемо вплинути на кількість туристів та співпрацю зі школами, проте можемо самі прийти до музею. До чого знову закликаємо і Вас!

P.S. Плюсаніть в комент, якщо хочете більше знати про вплив пандемії на музеї світу і ми підготуємо для вас декілька цікавих матеріалів Open / Comment

2021-03-15 19:33:11 ​​26 жовтня 1938 року новим прем'єром Підкарпатської Русі став Августин Волошин. Звістка про формування нового уряду викликала хвилю піднесення серед українського населення по всьому Закарпатті.

По всьому краю відбувалися багатотисячні маніфестації на підтримку нового прем’єр-міністра, а сусідні держави готували плани по ліквідації Карпатської України.
Новий ролик уже на нашому каналі. Мерщій тисни сюди:


#світлотінь Open / Comment

2021-03-14 22:22:07 >Називаєш щось іменем Шухевича (Бандери, Клима-Савура);
>Маєш вселенський холівар за участю Ізраїля, Польщі (Росії).

«Громадське» зробило непоганий матеріал про ситуацію навколо найменування тернопільського ствдіона іменем Романа Шухевича. Найголовнішим моментом тут є те, що назви топонімів - у компетенції міської ради. І ОАСК у Тернополі не діє) Тому усі наскоки тут суто «на слабо».

До речі, коментував матеріал історик Святослав Липовецький - він виступав у нашому стрімі на днюху Бандери. Поцікавтесь - там ще є виступ Володимира Бірчака, редактора «Історичної правди», де він розповідає про подвійні стандарти Польщі і Ізраїлю щодо топонімики - там ніхто не цюрається іменувати вулиці чи установи іменами Менахема Бегіна чи Юзефа Пілсудського, які теж брали участь у терористичній діяльності.

Там визвольний рух - а тут геноцид просто) «Не все так однозначно», чи як там кажуть? Open / Comment

2021-03-13 23:58:34 ​​Сьогодні 60-та річниця Куренівської трагедії - 13 березня 1961 року прорвало дамбу і пульпа з відходів цегельних заводів у Бабиному Яру затопила район, зруйнувавши сотні будинків та вбивши, за офіційними даними, 145 осіб, за неофіційними - принаймні у 10 разів більше. Серед усіх історій про ті події, що помічені у мережі останніми днями, найцікавішою став аудіосеріал про трагедію від MEGOGO. Ми послухали його і підготували для вас невеличкий огляд.

Тренд на аудіоформати очевидний - згадаємо подкаст "Української правди" про 90-ті, "аудіоспектакль" (так його назвали ми) "Від Бандери до Мазепи" від Громадського та Likбезу і, звісно, наш подкаст "ПОСТГРУШЕВСЬКИЙ" Якщо серйозно, то новини про те, що українські медіа опановують один з найдемократичніших форматів шоу, не можуть не тішити. Перший епізод аудіосеріалу "Куренівка: історія київського потопу" вийшов у кінці лютого. Зараз доступні усі 6 епізодів шоу, з яких перший і останній - пролог і епілог, де нам розповідають про передумови і наслідки події. Інші - про саму катастрофу.
Про подію у серіалі розповідають експерти (Оксана Довгополова, професорка Одеського національного університету, Віктор Крупина з Інституту історії України НАНУ, історик електричного транспорту Казимір Брамський) та "очевидці трагедії" - реальні спогади були адаптовані сценаристами і прочитані відомими акторами. Це - одночасно найатмосферніші та наймоторошніші моменти. Герої (усі вони не мають імен, але ми розуміємо хто вони, чим займаються) "вриваються" на фоні звуків води, що хлюпає, сигналу трамваїв, шуму гвинтів гелікоптерів і розповідають, як вони опинились у епіцентрі катастрофи. Складається враження, що вони ,мов у "Справжньому детективі", сидять перед співрозмовником і розповідають про найстрашніший момент свого життя. Ти переживаєш за "школярку", "кухарку та "співробітницю депо", із недовірою слухаєш "чиновника", навпаки, довіряєш "міліціонеру", який працював на ліквідації наслідків. Переконливу роботу акторів доповнюють штрихи - звук плівки старого магнітофона, який ніби "перемотує" спогади, перетворює їх у потік свідомості чи прохання героїв у наймоторошніші моменти попити води чи вийти покурити...
Класно, що події поставили у ширший контекст - у вступному епізоді розповідалося, як розміщенню у Бабиному Яру "басейнів" для відпрацьованої пульпи передували дискусії щодо встановлення там пам'ятника загиблим, а одним з факторів, що призвели до катастрофи, сталла сама система, побудована на "халтурі" і гонитвою за "плановими показниками". Ще одна сильна історія - про співробітників трамвайного депо імені Красіна, що було повністю знищене під час катастрофи, які, попри офіційну позицію влади, таємно вшановували своїх загиблих колег, а одразу після розпаду СРСР добились встановлення пам'ятного знаку - довгий час транспортники були чи не єдиними, хто зберіг пам'ять про Куренівську трагедію. Водночас, аудіосеріал забезпечує баланс думок - ми у дні свободи слова негативно ставимось до обмеження інформації, але от персонаж "чиновника" розповідає про аргументи такого рішення, і вони десь навіть виглядають логічними. Є над чим подумати...
Резюмуємо: серіалу, режисеру Корнію Грицюку та усій команді - жирний плюс! Але от мені не вистачило голоса Кирила Степанця: відомий києвознавець консультував проєкт, і він на запису (ледь не сказали на плівці ) дав би у нього ще більше повірити, як це зробив Казимір Брамський. Але усе і так на рівні. Ми спробували сильно не заспойлерити, запрошуємо послухати і поділитись враженнями. Єдине: для цього потрібно скачати додаток MEGOGO https://megooo.app.link/YUnG5NXB6db, якщо вони і далі робитимуть подібні проєкти - можна навіть не видаляти після прослуховування Open / Comment

2021-03-12 15:43:15 ​​На початку року ми розповідали про проєкт наших друзів зі Львова під назвою «Бутелька» - готуються автентичні галицькі настоянки, далі планується розливати напої за рецептами 300-річної давнини.

Тепер ми можемо говорити про цей продукт спробувавши. Нам дісталась настоянка кисло-солодка бузина з лимонним смаком - і це прям дійсно гідна річ! Тож можете сміливо звертатись і замовляти тут. Слідкуємо за проєктом і чекаємо нових автентичних напоїв! Open / Comment

2021-03-10 23:15:23 ​​Новина, яка опосередковано стосується історії, але все одно - «історик, доктор історичних наук» Володимир Литвин балотується у ректори Київського національного університету імені Тараса Щевченка!
Чому це зашквар круто написано тут!

У свою чергу додамо - у майже кожного з членів нашої координації ті чи інші курси вів Литвин. І, звісно, ми бачили його пару раз за життя і тільки не на парах! Чули круту історію: своєрідною церемонією було запрошення Литвина на кафедру Новітньої історії України КНУ, яку він формально очолював, на «одобрямс» курсачам першокурсників. І от в одного з них була заготовка - тема про роль організованої злочинності у сьановленні української державності у 90-х. І Литвин усе це вислуховує і зі своїм шлейфом каже: «Цю тему не варто зараз розглядати». Оце реально історія, коли тебе зашквари на кожному кроці наздоганяють! Open / Comment