Legio Historica

2021-02-28 13:57:20 ​​Вчора усією координацією відвідали мистецький проєкт «Леся Українка. 150 імен» в Українському домі.

Плюси: наявність масштабної події, як такої, що актуалізує життя та діяльність важливих українців митців та мисткинь. Цікава відкриваюча інсталяція з, власне, іменами - людей з життя письменниці, її персонажів та міст, з якими вона пов‘язана. Вдалі акценти, пов‘язані з життям Лесі Українки та рецепцією її життя та творчості у подальші епохи - наприклад, хвороба чи то творчість письменниці у русі «шістедесятників».

Мінуси: всраті канцелярські тексти, ніби з наших підручників. Доволі банальні художні рішення: наприклад, згрудити усі речі з побутового світу Лесі Українки на одному «острівку», де неможливо навіть хвилину розглянути річ - тебе вже підтискають ззаду. І доволі спірні карикатури на українських культурних діячів з середовища Лесі Українки, що написані, очевидно, під сам проєкт. Ось, наприклад, Іван Франко, голова якого схожа на, перепрошуємо, чоловічий статевий член. Ну, або тюленя. Якщо в цьому і є панчлайн, то який?

Може ви маєте відповідь? Пишіть у коментах, і розповідайте ваші враження про виставку в цілому, хто відвідав! Нам цікаво Open / Comment

2021-02-27 12:52:00 Правильно розставлені акценти - наше все Вгадаєте місто і музей? Open / Comment

2021-02-26 13:11:04 ​​Пам’ятаєте, ми пару тижнів тому розповідали про старий будинок пошти в Острозі, який тепер належить Національному університету «Острозька академія»? Його хочуть реконструювати під гуртожиток для іноземних студентів, і є загроза втрати первинного фасаду. Ми звернулись до ректора академії Ігоря Пасічника і отримали відповідь. У ній йдеться, що реконструцію проводитимуть із дотриманням вимог ДБН та робіт у історико-культурному ареалі. Ви можете ознайомитись з оригіналом документу.

Ми вдячні університету за оперативну відповідь. Нам хотілося б вірити, що усе буде так, як нам написав Ігор Пасічник. Але ми знаємо, що реалії бувають геть іншими. Нагадаємо, що будівля не є пам‘яткою історії та культури і власник може робити з нею усе, що завгодно. Тому ми слідкуватимемо за ситуацію і сьогодні направили до академії запит про доступ до публічної інформації. Протягом 6 робочих днів ми маємо отримати плани робіт, які плануються на об‘єкті. Слідкуйте за ситуацією, читайте LEGIO, любіть та цінуйте історичні будівлі! Open / Comment

2021-02-25 09:36:59 ​​Вчора "патріарх" популяризації історії Кирило Галушко викатив у фесбуці тривожний пост. Якщо коротко - його колега, доктор історичних наук з Інституту історії НАНУ та "Лікбезу" (без жодних імен), став фігурантом антикорупційного розслідування. Ніби то став учасником корупційної схеми між видавництвом та "державним фондом", що підтримав друк праці. "Правоохоронні органи" (поліція, скоріше за все, бо для НАБУ занадто дрібна "риба") звернулась до Інституту з вимогою виїмки документів.

Далі суто наші інтерпретації: під безіменним доктором вгадується Борис Черкас, один з найяскравіших "лікбезівців". "Державний фонд" - скоріше за все Український Культурний Фонд. А от книга і видавництво - найімовірніше Епоха Вітовта в історії України: 1387-1430 від "Балтія-Друк". Це з останнього від Бориса Черкаса і знизу є примітка, що книга видана за кошти інституційного гранту. А такі УКФ роздавав того року у кілька сесій.

Інтерпретації закінчились, тепер думки. По-перше, варто погодитись з Галушком, що до автор у нас рідко має відношення до процесу видавництва, перемовин і залучення коштів. Та і в Черкаса дійсно бездоганна репутація. Але от сам характер розслідування (корупція УКФ і видавництва) наштовхує на гіпотезу, що тут не обійшлося без "мальчіша-плохіша", який "дав сигнал" відповідним органам і був в темі. Знаючи наше токсичне академічне середовище - чом би й ні. Ще один пікантний момент: якщо ми правильно вгадали книгу, то там купа литовських співавторів. Цікаво, чи стануть Альфредас Бумблаускас, Генутє Кіркєнє, Лорета Скурвідайте "фігурантами" міжнародного" антикорупційного розслідування?) Open / Comment

2021-02-24 20:18:12 ​​COVID-19 безперечно вплинув майже на усі сфери людської діяльності. Через пандемію та карантинні обмеження безліч людей втратили роботу, підприємці були змушені закрити власний бізнес, а сфера обслуговування змушена постійно адаптуватись під нові правила та виклики, бо інакше банкрутство.

В такій складній ситуації також опинились музеї. Зменшення кількості відвідувачів, брак фінансування, відсутність реклами, складність створювати нові виставки та програми - проблеми з якими зіштовхнувся кожен музей. Дефіцит медійної підтримки та уваги призвели до того, що музеї стали фактично невидимими.
У нашому новому Legio_vlog ми з Валерієм Зінченком вирішили розібратись як пандемія вплинула на музейну сферу та що варто зробити, щоб хоч трошки покращити поточну ситуацію. Ну і звісно цей випуск має на меті привернути вашу увагу до музеїв!





P.S. Не забудьте «сходити» до соцмереж вашого улюбленого музею і наробити там лайків, коментів і підписок. І про нас не забудьте! Open / Comment

2021-02-24 17:21:57 Крінжові пости Чухліба як окремий вид мистецтва Open / Comment

2021-02-23 23:28:08 Київрада прийняла рішення віддати 2 з 6 ділянок з історичними спорудами, про які ми писали зранку, під забудову!

Сьогодні таки день поганих новин... Як це було - у відео на сторінці депутатки Ксенії Семенової. Open / Comment