2021-02-25 09:36:59
Вчора "патріарх" популяризації історії
Кирило Галушко викатив у фесбуці тривожний пост. Якщо коротко - його колега, доктор історичних наук з Інституту історії НАНУ та "Лікбезу" (без жодних імен), став
фігурантом антикорупційного розслідування. Ніби то став учасником корупційної схеми між видавництвом та "державним фондом", що підтримав друк праці. "Правоохоронні органи" (поліція, скоріше за все, бо для НАБУ занадто дрібна "риба") звернулась до Інституту з вимогою виїмки документів.
Далі суто наші інтерпретації: під безіменним доктором вгадується
Борис Черкас, один з найяскравіших "лікбезівців". "Державний фонд" - скоріше за все Український Культурний Фонд. А от книга і видавництво - найімовірніше Епоха Вітовта в історії України: 1387-1430 від
"Балтія-Друк". Це з останнього від Бориса Черкаса і знизу є примітка, що книга видана за кошти інституційного гранту. А такі УКФ роздавав того року у кілька сесій.
Інтерпретації закінчились, тепер думки. По-перше, варто погодитись з Галушком, що до автор у нас рідко має відношення до процесу видавництва, перемовин і залучення коштів. Та і в Черкаса дійсно бездоганна репутація. Але от сам характер розслідування (корупція УКФ і видавництва) наштовхує на гіпотезу, що тут не обійшлося без "мальчіша-плохіша", який "дав сигнал" відповідним органам і був в темі. Знаючи наше токсичне академічне середовище - чом би й ні. Ще один пікантний момент: якщо ми правильно вгадали книгу, то там купа литовських співавторів. Цікаво, чи стануть
Альфредас Бумблаускас, Генутє Кіркєнє, Лорета Скурвідайте "фігурантами" міжнародного" антикорупційного розслідування?)
3.4K viewsedited 06:36