🔥 Burn Fat Fast. Discover How! 💪

Legio Historica

Logo of telegram channel legio_historica — Legio Historica L
Logo of telegram channel legio_historica — Legio Historica
Channel address: @legio_historica
Categories: Education
Language: English
Country: Ukraine
Subscribers: 1.45K
Description from channel

Legio Historica - у перших рядах популяризації історії!
✔Facebook - https://www.facebook.com/legiohistorica/
✔Наші відео https://youtube.com/channel/UC4ZGGy5AQ52X0zOchNBK-iA
✔Зворотній зв'язок - @legiohistorica_bot

Ratings & Reviews

3.00

3 reviews

Reviews can be left only by registered users. All reviews are moderated by admins.

5 stars

0

4 stars

1

3 stars

1

2 stars

1

1 stars

0


The latest Messages 12

2021-12-22 11:30:00 ​​Поллі Джин Харві — більш відома як PJ Harvey — гуру мультиінструментальної музики. Вона не тільки самостійно записує велику частину партій для своїх пісень, але також багато співпрацює з іншими музикантами — Ніком Кейвом, Маріанною Фейтфул, Марком Ланеганом. Окрім того, ви, напевно, чули її пісні у серіалах «All About Eve» або культовому «Peaky Blinders», а також у таких стрічках, як «What Is This Film Called Love?», «Cradle Will Rock». Проте вона зазвичай лишається в тіні інших виконавців.

Наша авторка Таня Осадчук вирішила подивитися на творчість Поллі Харві детальніше і розібратися, чому варто частіше згадувати про неї, коли йде мова про найвпливовіших західних рок-зірок.

#платиновий_диск

https://bit.ly/3qei2AD
273 views08:30
Open / Comment
2021-12-21 14:33:07
338 views11:33
Open / Comment
2021-12-21 14:32:40 ​​Сьогодні разом з @british_idler у серії нотаток #лінія_оборони вирушимо в подорож воєнним Києвом 1940-х, а точніше – Шевченківським районом .

Загальновідомими об’єктами є Бабин Яр на Дорогожичах (де запланований меморіальний центр), підірваний Хрещатик (від якого лишились кілька споруд), будівля Гестапо на Володимирській (де була також штаб-квартира НКВС, а тепер СБУ) та моторошне місце - "Київ-Захід" (тобто Сирецький концентраційний табір). Ми ж спинимось на інших точках.

Трішки про історію КНУ. Педагогічний склад університету евакуювали до міста Кзил-Орда у Казахстані (зараз Кизилорда). Сам університет з початком окупації не завмер, але спорожнів. Завдяки О. Оглоблину та К. Штепі тут займалися реорганізацією навчальних планів та іншою “паперовою” роботою. Але поступово заклад був закритий остаточно.

Минаємо напівзруйнований Хрещатик та площу Калініна, де червоні проводили страти після війни. Площа Калініна - це майбутній Майдан Незалежності. Але далі ще одна площа - Європейська. З 1919 по 1941 рр. площа звалась «ІІІ Інтернаціоналу». До війни тут стояв пам’ятник Йосипу Сталіну, а в часи нацистської окупації монумент було зруйновано і площа носила ім’я Адольфа Гітлера. Після повернення радянської влади на тому ж місці спорудили тимчасову скульптуру, а в 1943 р. площа була названа іменем тодішнього очільника СРСР.

Між тим, зовсім поруч була одна цікава пам’ятка. Танк часів Першої Світової війни, а точніше - подій після жовтня 1917 р., модель Mark V. Цей комплекс на Музейному провулку називався пам'ятником іноземній інтервенції, бо в радянській традиції період боротьби з білогварвардійцями прийнято згадувати саме в такому дискурсі. Себто ця техніка була прямою закордонною підтримкою для ворогів більшовиків. Марк П’ятий простояв навпроти Музею історії мистецтв від 1930-х до 1943 р., а потім безслідно зник. Вочевидь, вивезений гітлерівцями. Приблизно на тому ж місці нині стоїть пам'ятник В'ячеславу Чорноволу.
322 views11:32
Open / Comment
2021-12-20 22:04:44
238 views19:04
Open / Comment
2021-12-20 22:03:33 ​​16 грудня сталась дуже приємна подія, завдяки якій кримсько-татарське культурне надбання стало більш видимим і помітним в світі. ЮНЕСКО внесло орнамент орьнек до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства. Боротьба за це тривала ще з 2018 року - помітним кроком у цій справі було внесення цього орнаменту до подібного українського переліку. Для того, аби орьнек потрапив до переліку ЮНЕСКО, знадобилось ще 3 роки, купа зусиль, які лишились за кадром, і різноманітних паперів на підтвердження його унікальності. Серед тих, хто включився у цей процес, була ГО Алєм, яка опікується популяризацією кримськотатарської культури.

Орьнек помітний у декоративному мистецтві кримських татар - художній металообробці, гончарстві, ткацтві, різьбленні та особливо у вишивці. Подібно як і українки, кримські татарки оздоблювали орьнеком весільні рушники, одяг. У їх вишивці домінували рослинні орнаменти з деяким вкрапленням геометрії. Мовою закодованих символів дівчата та жінки показували свої уявлення про шлюб, родину, кількість дітей в ній. Кожен фрагмент мав своє трактування - так, троянда символізувала жінку, квітка мигдалю - молоду дівчину, гвоздика - старшу пані, бутон тюльпана - юнака, а його розквітла квітка - чоловіка. Також чоловічими символами вважались кипарис та листя дуба. Маленькі елементи у вигляді листочків чи ягід символізували працьовитість та достаток etc. Для вишивки кримські татарки використовували різні шви, зокрема власні різновиди гладі та мережок. Не завжди кольори були яскравими, проте інколи для вишивки брали металізовану нитку з дорогоцінного металу, тож такий виріб мав високу собівартість. Безумовно варто зважати й на те, що нитки з часом тьмяніють, особливо якщо свого часу їх пофарбували натуральним фарбником. Цікаво, що у вишивці могли використовувати кілька відтінків, достатньо схожих між собою.

Вже в наш час майстрині, які знайомлять із історією та трактуванням цих орнаментів на майстер-класах, використовувають трафарети, аби слухачі могли зміксувати свій візерунок відповідно до своїх вподобань. До речі, подібні орнаменти можуть використовуватись як своєрідна антистрес-замальовка :)

Насамкінець ще лишимо лінк на інтерв'ю ініціаторів подачі орьнеку до згаданого вище списку ЮНЕСКО, де, окрім цікавого наповнення, ще можна зацінити взори кримськотатарських килимів та витонченість ювелірних виробів.

Ілюстрації до посту:

Світлина з Ночі в музеї, НМІУ, травень 2019 р.

"Дивовижні історії Криму", виставка у Мистецькому Арсеналі, фото квітня 2019 р.

Вкрадений Крим. Мистецький проєкт. Виставка у Національному Експоцентрі України, травень 2019 р.
262 views19:03
Open / Comment
2021-12-19 12:09:18
Св. Миколай Чудотворець. Поч. ХVІІІ ст.; дерево, левкас, темпера, позолота. Ікона з іконостасу Богоявленського собору, зведеного на замовлення Івана Мазепи. Зібрання Національного художнього музею України у м. Київ. Художниця-реставраторка - Лусіне Михайловська, 2016 р.
306 views09:09
Open / Comment
2021-12-19 12:08:54 Зі святом, любі підписники. Сподіваємось, Святий Миколай приніс вам щось значно краще за різочку

Сьогодні розглянемо чудову ікону з ликом добре знайомого нам святого. Вона експонувалась на виставці "Духовна велич: меморії видатних українців" в НМТШ. На ній можна було побачити ті пам'ятки, які відреставрували фахівці Національного науково-дослідного реставраційного центру України. Ми вже згадували про цю виставку у нашому інстаграмі, а нині розповімо про ікону, яка потрапила на афішу цієї виставки. І не просто так, адже на виставці поруч з нею була розміщена табличка з описом стану пам'ятки та переліком всіх проведених робіт, аби вона виглядала приблизно так, як у часи Івана Мазепи. Ця історія - доказ того, що не лише святі здатні робити дива

Стан до реставрації:
Основа ікони - п'ять липових дошок, дві врізні липові шпуги. По верхніх кутах ікони основу було доповнено. Дошки деформовані, на місці стиків утворилися щілини. Ікона розколота наскрізною тріщиною знизу догори, що скріплена дерев'яною рейкою та трьома шурупами. У нижній частині основи - сліди життєдіяльності жука-деревогриза. Уздовж стику дощок наклеєне клоччя, що відшарувалося, місцями втрачене. На його поверхні видно білу плісняву. На звороті написи та наклейки. На всій поверхні ікони щільне забруднення, краплі воску, сліди павутиння. Локальні відшарування паволоки від основи, жорсткий великосітчастий кракелюр. Утрати ґрунту (зокрема від цвяхів, якими кріпили оклад), подряпини. На місцях утрат ґрунту на тлі видно нижній шар ґрунту з золоченням, тобто весь фон і німб були переґрунтовані і перезолочені. Утрати живописного шару, місця втрат частково доповнені. Покривний шар сильно потемнілий, у центральній частині ікони слід від опіку. Живопис локально заклеєний паперовими профілактичними наклейками.

Реставраційні заходи:
відновлено зв'язки між фарбовим шаром, левкасом та основою;
видалено поверхневі забруднення на звороті;
видалено клоччя;
укріплено деревину;
дезинфіковано від жука-деревогриза;
нанесено захисне покриття на зворотний бік ікони;
знято профілактичні наклейки з лицевого боку;
відреставровано левкас;
видалено поверхневі забруднення на лицевому боці;
потоншено покривний шар;
знято записи та різні доповнення;
живопис вкрито лаком;
тоновано місця втрат;
укрито захисним шаром лаку.
300 views09:08
Open / Comment
2021-12-17 19:09:39 ​​ Дід Мороз — популярний казковий персонаж та один з невід’ємних атрибутів новорічних свят.

Завжди усміхнений дідуган з довгою сивою бородою, дерев’яною палицею у ріці та торбою з подарунками за спиною.

Попри це, Дід Мороз, у якого вірили наші предки, мав далеко не такий казковий вигляд.

В українській міфології Мороз — це велетенський лисий дід з червоним носом та червоними губами, одягнений у одіж зі снігу з крижаними чоботам.

Своїм диханням він заморожує усе навколо, а неслухняних дітей згодовує вовкам.

Дивіться новий випуск #Світлотінь за покликанням:

282 views16:09
Open / Comment
2021-12-16 19:00:27 ​​ Один з тих об'єктів у міському просторі, який частенько асоціюється з 90-и - це ринок. Бо в ті часи, та й частково ще в нульові, ринки з не виключно продуктовою специфікою були для багатьох українців тим місцем, де можна було купити чимало товарів за доступними цінами. Особливо це було актуально, коли йшлось про одяг та взуття - ну, поки не з'явились бутіки не з астрономічними цінами і не підтягнувся національний виробник.

Деміївський ринок має більш ніж півстолітню історію, і попри свій не супер естетичний вигляд, донедавна лишався тим місцем, де кияни могли придбати продукти і господарські товари дешевше, ніж в супермаркетах. Не так давно стало відомо, що його таки закривають. Звісно, в 2021-у нескладно знайти й альтернативу, та й ФОПам можна відшукати інше місце роботи, але тут питання трішки в іншому. Наприклад в тому, як довго ще фірмочки зі статутним капіталом в тисячу гривень прикриватимуться рішеннями скандального ОАСКу, аби отримати коштовну київську землю під чергову висотку, та ще й неподалік аеропорту? Лінк на статтю про нюанси цього місця забудови, звісно, лишаємо.

Але направду цей пост не лише про нахабних київських забудовників. А ще й про репортажні світлини Михайла Палінчака, зроблені в останні дні існування цієї відомої київської локації, що застрягла десь у минулих десятиліттях. Автор світлин зафіксував на фото свої спостереження, додавши невеличкий культурно-антропологічний коментар. Варто віддати належне фотографу - його фото стали своєрідними сумно-ліричними документами наших буремних часів.
246 views16:00
Open / Comment
2021-12-15 11:42:14 ​​Складно сказати, скільки людей за останні 4 роки були дотичними до усіх проєктів LEGIO - але це точно не одна сотня яскравих особистостей. Кожен наш лектор чи волонтер - ентузіаст своєї справи. Тому ми намагаємось підтримувати своїх як можемо. І сьогодні просимо допомогти постійному резиденту херсонського LEGIO Єгору Сидоровичу перемогти у номінації "Найкращий туристичний медіаблог" премії Ukraine Tourism Awards!

Єгор - прекрасний гід (демонстрував він це і під час фестивалю), а цього року, разом з Медіаплатформою "Вгору", запустив влог про Херсон яким він був 100 років тому. І той контент, який робить Єгор з командою, справді достойний найвищої відзнаки. Не вірете - перегляньте випуски, можна в усьому переконатись. Сьогодні останній день голосування! Щоб допомогти Єгору здобути перемогу потрібно усього лише:
перейти за цим посиланням: https://ukraineawards.com.ua/nominations/bestmediablog
пройти швидку реєстрацію на сайті
потім в номінації «Найкращий туристичний медіаблог» проголосувати за блог «Херсонці 100 років тому»

Підтримуємо своїх та тримаємося купи! І, звісно, шукаємо свою історію!
244 viewsedited  08:42
Open / Comment