Legio Historica

2022-01-25 22:00:40 ​​Трішки новенького про нашу документалку про чорну археологію, де вже, між іншим, більше 7 тис. переглядів.

Суспільне Херсон розповіли історію створення нашого фільму про «чорних археологів»! Журналісти поспілкувались з творцем стрічки Валерієм Зінченком та з координатором LEGIO Євгенієм Шатіловим. А ще херсонський археолог Сергій Нємцев додав свій експертний коментар. Сюжет зняли у археологічній лабораторії ХДУ, за що окрема дяка Сергієві.

Лінк, звісно, лишаємо

Ілюстративне фото з археологічної лабораторії ХДУ Open / Comment

2022-01-22 22:43:53 Хоч і наприкінці дня, але ми хочемо привітати наших підписників з Днем Соборності! В останні роки, та й в буремні нинішні дні, це свято набуло гірких ноток, а з ними зросло розуміння його важливості в суспільстві.

Ми планували завантажити спеціальне відео до річниці, але через технічні нюанси воно вийде пізніше. Ну а сьогодні публікуємо ось таке фото з експозиції Тернопільського обласного краєзнавчого музею, присвяченої 30-м. Зверніть увагу, до якої події апелювали депутати в 1939 р. Open / Comment

2022-01-21 14:24:21 ​​ Активісти пишуть, що прямо зараз забудовники, ймовірно, готують знесення неокласичної садиби Барбана кін. ХІХ ст. - з будинку виносять речі, у околицях помічена спецтехніка. Унікальна пам‘ятка знаходиться за адресою вул. Обсерваторна, 6: ініціативна група просить негайного поширення і, за можливості, висуватись на місце подій. І ми закликаємо! Open / Comment

2022-01-20 19:49:00 ​​На нашому каналі ми вже не раз критикували діяльність приватного меморіалу в Бабиному Яру за сумнівну етичність ініціатив, російський душок і ще багато чого. Але тепер - про традицію з цивілізованого світу.

Трохи більше року тому один з наших координаторів публікував історію про камінь спотикання у Рівному. Металеві плиточки вставляють між бруківкою на пам'ять про тих, хто постраждав від нацистських репресій.

Акція зі встановлення Stolpersteinen почалась у Німеччині, у 1992 році з ініціативи митця Гюнтера Демніга. Цікаво, що на батьківщині ініціатора до неї поставились неоднозначно. Так, у Мюнхені плиточки не вмонтовують у бруківку, замість них прямокутні пластини з іменами та портретами постраждалих вішають на стіни будинків, де вони колись проживали - аби ніхто не міг на них наступити. Та попри це, акція зі встановлення каменів спотикання же встигла стати загальноєвропейською - ще станом на 2019 р. сумарно в різних країнах встановили 25 тис. таких плиточок.

Цього року у вересні, до роковин Голокосту, в Києві встановили перші камені спотикання. Це третє українське місто, яке приєдналось до акції Stolpersteinen, після Рівного та Переяслава. Всього в місті планується поява 80 таких пластинок. Список імен тих, хто потрапив на них, строкатий, як і склад жертв нацистського терору та причин їх потрапляння у ці страшні жорна. Серед них є звичайні українці, члени ОУН(м) і т.д. І це дуже важливо, тому що наша пам'ять про невинно постраждалих має бути інклюзивною.

Додамо ще пару слів про співорганізатора акції з боку України. Це Український центр вивчення історії Голокосту, неурядова організація, афілійована з Інститутом політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Кураса НАН України. Ця організація займається дослідженням Голокосту, організувала чимало освітніх заходів та міждисциплінарних обговорень на цю тематику, популяризує волонтерські програми. Якраз така діяльність є позитивним прикладом меморіалізації трагедії, що сталась у т.ч. і на нашій землі. До речі, під час проведення освітніх заходів учасники аналізують документальні свідчення та обговорюють, які висновки з побаченого варто зробити, пробують заглибитись в мотиви тих, хто у кризовий момент вчинив негідно, вивчають особисті історії постраждалих. У нинішній Європі переосмислення трагедій минулого є засобом побудови критичного мислення, що є дуже важливим запобіжником від помилок у майбутньому, які коштують надто дорого.

Пані, про яку йдеться на цьому камені спотикання, працювала у київській школі №25, що знаходиться біля Андріївського узвозу. Open / Comment

2022-01-19 11:30:00 ​​ До тих будівель архітектурного ансамблю київського Подолу, що завжди привертають увагу гостей міста, належить Гостинний двір. Вже близько 10 років він... в сумному стані. Все почалось із виселення звідти культурних та наукових-дослідних установ. В часи Януковича будівлю прагнули перебудувати і перетворити в торговий центр... Історію пам'ятки та перипетії її захисту в останнє десятиліття описала Олена Насірова для НВ.

Ми рекомендуємо вам прочитати цей матеріал, а також хочемо додати кілька заміток до нього і до історії установ, що там знаходились.

Так, в Гостинному дворі справді давав вистави Театр на Подолі. той самий, чия нинішня будівля (одна з) кілька років тому викликала суперечки. Після того, як в 2011 р. театр втратив можливість давати вистави неподалік від будівлі, де знаходиться його мала сцена (Андр.узвіз, 20б), їх вистави тривали на малій сцені Палацу "Україна". Кошти, які театр витрачав на оренду приміщення, перевезення декорацій і т.д. з'їдали усі прибутки від спектаклів. Зараз все інакше. Ми ж радимо ним поцікавитись, якщо ви в Києві, й отримали ту саму тисячу.

Архітектурна бібліотека імені Заболотного начебто від виселення опинилась у виграші, адже отримала чимале приміщення неподалік м. Шулявська. Але от біда - документи, як згадано в статті, оформили неправильно. А оскільки цей район в останні пару років облюбували нахабні київські забудовники, перманентно бібліотеці не хочуть продовжувати орендну угоду. В її фондах унікальні документи та карти з 18 ст.! Ну а що, поруч же парк Пушкіна, зоопарк і парк КПІ, і до центру якихось 20 хв. Києву ж не вистачає торгових центрів та огидних висоток, бажано над тоннелями метро...

Третьою установою, яка знаходилась в цій будівлі, була НДІ Укрпроектреставрація. Тоді реставратори виходили на протест - бо їм сказали просто покинути Гостинний двір, без альтернативи (!). Ще до цього близько 2 років тривала історія з перепідпорядкуванням НДІ з Мінрегіонбуду до Мінкульту. Що ж, перепідпорядкування таки сталось, нині НДІ знаходиться в бруталістській висотці на проспекті Лобановського. Ми, на жаль, не в курсі, як там справи зі штатом установи. Але от в останні роки цей НДІ має чимало замовлень у зв'язку з "Великою реставрацією", та попри це, у ВНЗ з підготовкою реставраторів...

Історія НДІ, між іншим, налічує більш ніж півстоліття. Це профільна установа, яка займалась реставрацією пам'яток по всій Україні. У зв'язку з, вибачте за радянський термін, волюнтаризмом часів Януковича, постраждав архів установи. Тобто вона була його, по суті, позбавлена. Найцінніше вдалось врятувати - тепер ці документи зберігаються в бібліотеці Заболотного. Але те, що бібліотека не змогла вчасно забрати, деякий час лишалось просто неба. А потім пішов дощ... Подейкують, що то були креслення реставраторів, які за радянських часів відновлювали різні будівлі. Тобто якщо нині їх відновлюватимуть, вони б нашим сучасникам ох як згодились.

Підсумовуючи, хочеться зазначити, що історії установ, які відносно нещодавно були пов'язані з Гостинним двором, вкрай ілюстративні. Культура, як і наука, тримається на ентузіастах. На жаль, зміни йдуть вкрай повільно...

Близько року тому Віталій Кличко скаржився в інтерв'ю Яніні Соколовій, що Кабмін після безкінечних судів не передає на баланс міста Гостинний двір. Нинішній очільник Мінкульту, Олександр Ткаченко (так, він забрав заяву про звільнення), тоді пред'явив на будівлю претензії. Здається, обоє хотіли перетворити історію реновації Гостинного двору у власну історію успіху. Нині м'яч на полі Ткаченка. У комплексі тривають протиаварійні роботи, розчистили сміття, відновлюють комунікації.Планується перетворити будівлю в мультифункціональний простір. Що ж, побачимо, що з того вийде. Open / Comment

2022-01-18 22:37:53 Ми тут за святковими столами випустили вихід такої от рецензії на головний книжковий історичний хіт кінця року - книжку Ярослава Грицака.

«Совість української історіографії» усе життя керувався принципом, що нові книжки пише той, у кого старі погані. Ну от і довгоочікувана книжка на кожному кроці, та ще й «Є-підтримка» і можливість придбати її за малесеньку частину своїх податків додала хайпу. І от на «НВ» вийшла колонка, де Грицака намагаються повністю розкатати. Матеріал особисто нам нагадав наїзд патріота ранніх 90-х на чувака, який намагається просувати усе ж більш західні конструкти. Типу, Грицак підважує усе, на чому ми стоїмо кпинить з «православної інтелектуальної традиції» і все таке. Автор цього посту, звісно, не фанат Грицака, але такий текст - великий перебор.

Тож доведеться таки читати книгу Грицака! Якби усі її хвалили - навіть не узявся б Може хтось з вас читав? Напишіть у коментах як вам і чи справедливі хоча б у найменшій мірі такі пред‘яви. Open / Comment

2022-01-18 11:00:11 ​​Шановне панство, раді вам представити наших колег по цеху, молодих і гарячих істориків з Львівського Медієвістичного Клубу.

Чим вони займаються? Доводять, що наука, зокрема історія – не обов'язково уділ похмурих старих професорів, а й у неї є майбутнє серед нашого покоління. На своїх сторінках вони регулярно постять базовану історичну годноту. Підпишіться, поки це безкоштовно.

Інст: https://www.instagram.com/lviv_medieval/
ТГ: https://t.me/lviv_medieval

Сподіваємось на плідну співпрацю в нелегкій справі повернення науки в середовище студентів. Чи то скоріше навпаки. Втім, це не так важливо.

Слідкуйте за оновленнями, буде весело) Open / Comment

2022-01-17 21:11:19 Open / Comment

2022-01-17 21:09:09 Кілька найулюбленіших коментарів до нашого документального фільму про «чорних археологів» Половина відписувачів підтримує наведені у стрічкі речі, інша половина - пише отаке от. Особливо порадували тези про заказуху, які не раз зустрічались. Так, нам і справді платят - щоправда не високі чини, а ті, хто підтримує LEGIO на Патреоні. “Купити” нас дуже просто - ось лінк https://www.patreon.com/legio_historica, приєднуйтесь до нашої спільноти!



- посилання на фільм для тих, хто його ще не бачив. І в нас виникла ідея записати відео з відповіддю на закиди «чорних копачів» та їхніх прихильників у коментах. Що думаєте? Пишіть у коментарях та голосуйте! Open / Comment

2022-01-16 23:54:35 А ми вам нові #ретровивіски принесли! Це диво знайшли на одному з «офісних» будинків у Гайвороні (Кіровоградська обл.). Табличка такої ж свіжості, як і сама партія

Кидайте ваші ретровивіски у коментар до цього поста чи у бот для зворотнього зв‘язку - їх обов‘язково опублікуємо на каналі! Open / Comment