Get Mystery Box with random crypto!

Legio Historica

Logo of telegram channel legio_historica — Legio Historica L
Logo of telegram channel legio_historica — Legio Historica
Channel address: @legio_historica
Categories: Education
Language: English
Country: Ukraine
Subscribers: 1.45K
Description from channel

Legio Historica - у перших рядах популяризації історії!
✔Facebook - https://www.facebook.com/legiohistorica/
✔Наші відео https://youtube.com/channel/UC4ZGGy5AQ52X0zOchNBK-iA
✔Зворотній зв'язок - @legiohistorica_bot

Ratings & Reviews

3.00

3 reviews

Reviews can be left only by registered users. All reviews are moderated by admins.

5 stars

0

4 stars

1

3 stars

1

2 stars

1

1 stars

0


The latest Messages 16

2021-11-13 22:11:52
Чули про Дрогобицьку виварну сіль?

На всяк розповідаємо: у м. Дрогобич, Львівської області, є підприємство, де сіль виробляють за середньовічними технологіями - качають соляну ропу з шахти, відстоюють її, щоб осіли домішки та випарюють у величезних ваннах. Так виходить унікальна виварна сіль.

Фішку цю прохаввли не так давно - ще кілька років тому у Дрогобицькій солеварні бачили збиткове державне підприємство, потужностей якого вистачає лише для того, щоб забезпечувати сіллю округу. Активісти зрозуміли, що солеварня може стати унікальним туристичним об‘єктом, тому тепер на завод водять екскурсії, торгують спеціальною лінійкою сувенірів (сіль з корицею чи перцем під різні страви, каву з сіллю тощо) і усіляко популяризують солеварню.

Ми були там влітку і запаз зробили для коротенький відос, щоб ви уявили, як там всередині!
865 viewsedited  19:11
Open / Comment
2021-11-12 20:08:32 ​​Цими вихідними у Софії завершується виставка "Раритети української козацької держави - Гетьманщини ΧVII-XVIII ст.", відкрита з нагоди 30-річчя відновлення нашої Незалежності. Це начебто і зовсім невеличкий виставковий проєкт, але дуже важливий для нас, позаяк на ньому представлені гетьманські реліквії, деякі з яких приїхали до Києва зі шведських архівів та музеїв. Зокрема та сама Конституція Пилипа Орлика і його гетьманська булава, яка, ймовірно, свого часу була передана йому Іваном Мазепою. Тож якщо ви ще досі не відвідали цю виставку, маєте можливість, а ще сертифікат/тест - сходіть, точно не пожалкуєте. Тим паче, фрески Софії прекрасні, тож ми скористались нагодою поповнити і їх світлинами наш інстаграм

Насамкінець лишаємо фото ось такого документу, з розкішним підписом та відбитком печатки.

Універсал про підтвердження прав стародубського полкового писаря Афанасія Покорського на село Вистриків, яке він отримав від стародубського полковника за справну писарську службу. 2 липня 1703 р., Батурин.
510 views17:08
Open / Comment
2021-11-11 12:06:52 11 листопада 2021 року - 103-тя річниця завершення "Великої війни"! І в нас є щось ексклюзивне для вас!

У рамках фестивалю LEGIO Historica у Херсоні наш давній друг і резидент Іван Стичинський розповів про Першу світову на Півдні України - у нашому уявленні події "Великої війни" розгортаються у Галичині чи на Волині, тоді як у Причорномор'ї та Приазов'ї теж було надзвичайно цікаво. Про цей контекст зможете дізнатись із запису лекції за лінком

566 views09:06
Open / Comment
2021-11-10 22:58:02 ​​Олександра Канцер, дослідниця, авторка та менеджерка ГО "Феміністична майстерня", учасниця нашого подкасту #ПОСТГРУШЕВСЬКИЙ, підготувала спеціально для прихильників LEGIO ексклюзивну статтю!

Відьомство і фемінізм: мало спільного на перший погляд, правда? У своєму тексті Олександра розповідає, як образ чаклунок став частиною дискурсу боротьби за права жінок у ХХ та ХХІ ст. Лінк на справді годний текст https://bit.ly/3wx1qH2
591 views19:58
Open / Comment
2021-11-09 13:46:02
9 листопада в Україні відзначають День української мови та писемності. Вже майже 20 років має традиція писати цього дня радіодиктант, текст до якого сьогодні читав відомий письменник Юрій Андрухович.

Сьогодні ми вирішили згадати про ось таку світлину. Такий аркушик був вшитий у видання українського фольклору 1906 р., підготоване етнографом Порфирієм Мартиновичем. Його праця побачила світ у тонкій обкладинці. Пізніше її прошили в тверду, і додали ось такий аркушик - мабуть, аби нащадків не дивував дивний правопис і російські літери в українських словах. Ця книга зараз зберігається в бібліотеці НМІУ.

Чому такий правопис став можливим, можете згадати із минулорічного відео Світлотіні про українську абетку:


640 views10:46
Open / Comment
2021-11-07 21:44:42 ​​Сьогодні на черзі трохи гарних новин зі сфери реставраційної діяльності, з Черкащини.

У містечку Тальне, яке більш відоме завдяки своїй близькості до трипільського протоміста, знаходиться ще й мисливський замок Наришкіних-Шувалових, збудований у ХІХ ст. Для свого часу замок був розкішним - 109 кімнат, поруч гектари лісових насаджень, водовід, пічне опалення. За радянських часів в замку знаходились навчальні заклади, пізніше - Музей хліба, точніше - хліборобства; з доволі непоганою експозицією.

Час невмолимий - замок, що всередині став типово радянською будівлею (о, ця всюдисуща блакитна фарба), потребував суттєвої реновації. Міська влада не мала на це коштів. Експозицію музею сховали в коробки й перевезли. Замок стояв пусткою 12 років і руйнувався.

Шанс на зміни з'явився цього року. Влада області зацікавилась цим об'єктом, прагнучи зробити його в перспективі туристичною родзинкою регіону. На створення проєктно-кошторисної документації знайшли 800 тис.грн. Нині замок і залишки колишніх розкошів у ньому досліджують одеські реставратори та історики. Вдалося знайти креслення архітектора-данця, які використають, аби відновити первісний вигляд замку. Одеські ботаніки зараз досліджують лісові насадження, аби визначити вік і стан дерев, оскільки за мальовничим парком догляду останніми роками теж не було.

Безумовно, процес ремонту і реставраційних робіт довготривалий, ймовірно це займе 10-15 років. Але хочеться вірити, що ця історія не скінчиться лише на створенні відповідної профільної документації, а матиме продовження. Як виглядає нині замок, що ще кажуть фахівці, що цікавого вони віднайшли у палаці, можете глянути у репортажі за лінком, який принагідно лишаємо.
343 views18:44
Open / Comment
2021-11-06 21:39:15 ​​Позаяк сьогодні вечір вихідного дня, напишемо трохи приємних новин зі світу археології :)

У Львові на вулиці Лемківській має будуватись новенький ЖК. Коли там робітники рили котлован, натрапили на старі комунікації ХІХ ст. А, що тут такого, здавалося б. Тим паче, забудовник не був налаштований запрошувати науковців, аби вони провели рятівні дослідження перед будівництвом. Однак львівські активісти, дізнавшись про такі знахідки, зробили розголос. Під тиском громадськості розкопки на цьому місці таки відбулись. І перевершили усі очікування!

Як виявилось, на місці майбутнього ЖК ймовірно знаходився заїжджий двір, де спинялись купці, що мали справи у Львові. Тут знайшли свинцеві торгові пломби (одна з них - гданська), уламки червоноглиняних амфор та дорогої полив'яної плитки, якою мостили підлогу давніх церков та палаців. Примітно, що археологи віднайшли й господарську яму - тобто це не випадкові загублені знахідки, люди жили тут якийсь час.

Всі артефакти датовані ХІІ-ХІІІ ст. Достеменно відомо, що на близькій вулиці в ті часи знаходився млин, і досі науковці вважали, що та вулиця по суті була крайньою у княжому Львові. Тепер же, завдяки розкопкам на Лемківській, виявилось, що середньовічний Львів був дещо більшим за площею, а якщо точніше, розширились знання про його торгово-ремісничу частину.

У давнину це місце було дуже зручним, оскільки неподалік були річка і торговий шлях, що існував тут століттями. На цьому ж розкопі знайшли ще давніший шар давнього невеличкого поселення, датований VІІІ-Х ст., з уламками ліпної кераміки. Тепер вулиця Лемківська з'явилась на карті княжого Львова, як найпівнічніша околиця давнього міста.

Насамкінець лишимо ще лінк на коротке відео про макет Львова, яким він був до 1340 р. Макет створений у 2019 р., і схоже, тепер його варто доповнити!

Більше інформації про знахідки та їх фото дивіться у статті Орисі Шиян на захід.нет, яка спілкувалась з археологами із Науково-дослідного центру "Рятівна археологічна служба". Також рекомендуємо підписатись на сторінку НДЦ у фейсбуці, там науковці регулярно пишуть про свої дослідження.
470 views18:39
Open / Comment
2021-11-05 16:12:10 ​​Військовий історик, кандидат історичних наук Іван Стичинський розповідає про українські землі у Першій світовій війні. У нашому курсі ви дізнаєтесь про хід бойових дій на території сучасної України, терени країни у геополітичних стратегіях воюючих блоків, як баталії впливали на місцеве населення та пришвидшили націотворчі процеси і чому пам'ять про "Велику війну" досі не посідає належного місця у нашій державі.

У останній частині, що присвячена бойовим діям, ми говоритимемо про війну на морі. Чому дії військово-морських сил залишились на маргінесі наративу про "Велику війну"? Які вооюючи сторони мали плани щодо морської війни і як реалізовували їх на практиці? Міни, підводні човни, лінкори, крейсери, річкові флотилії і визначні баталії - усе це у нашому новому відео за лінком:



Це останнє відео у блоці бойових дій, але не останнє з курсу - ми говоритимемо про воюючи армії, антропологію конфлікту і, звісно, пам'ять про "Велику війну". А поки будемо вам вдячні за фідбек по першій частині курсу
533 views13:12
Open / Comment
2021-11-03 20:24:21
3-4 листопада 1937 р. - страшні дні для історії української культури. Це дати розстрілів в урочищі Сандармох у Карелії (пн.Росії). 84 роки тому в цьому місці загинули режисер Лесь Курбас, письменники Валер'ян Підмогильний, Микола Зеров, Микола Куліш та Марко Вороний.

У нашій медіатеці є ось таке фото. Це вітрина з постійної експозиції про 30-і у Чернігівському історичному музеї ім. В.В.Тарновського. У ній - портрет та листи Марка Вороного, свідоцтво про його смерть, видане в 50-х, коли його реабілітували, прижиттєві видання творів. Збірка "Форвард" вважається його magnum opus.

Варто робити все можливе, аби таке ніколи більше не мало шансів повторитись. Ніколи знову!
602 viewsedited  17:24
Open / Comment
2021-11-02 20:00:31 ​​Часом ми цікавимось тим, що там відбувається навколо меморіалізації Бабиного Яру, тож сьогодні вирішили зробити невеличку вибірку неординарного за останні кілька місяців.

Нещодавно режисер Сергій Лозниця, який підтримує приватний проєкт меморіалізації БЯ, представив свій фільм "Бабин Яр. Контекст". Поки не дивились його, але з рецензій оглядачів можна скласти певні уявлення, що за кіно. Схоже на те, що фільм нагадує розпіарений "Донбас", де були перезняті реальні історії та документальні сюжети. Різниця в тому, що тут хроніка архівна. Але представити всю історію цього місця на основі лише таких джерел неможливо, як і історії всіх його жертв, не вистачає закадрового тексту чи коментарів. У фільму є свої переваги - все ж режисер ґрунтовно вивчив кінохроніку. А от з контекстом біда. Насамкінець лишимо лінки на 2 дуже різні, але фахові і критичні рецензії, а саме розбір фільму від Івана Козленка, а також блог Віталія Нахмановича на Істправді, де він розбирає, чому "Бабин Яр. Контекст", такий, яким він є.

У жовтні приватний меморіал запустив власне медіа, Yar.media. Запустив, і... воно тут же залишилось без команди, яка не схотіла мати справу з керівником з такими поглядами на меморіалізацію трагедії. Видання Детектор медіа проаналізувало, що то за (гнилий) фрукт, який нащось знов тягнуть в наш інформпростір. Медіа встигло представити свій маніфест, який критикували за те ж, за що і приватну концепцію меморіалізації БЯ раніше. Справа в тому, що в місці, де стільки невинно загиблих, вартує говорити саме про них, а не заміщувати їх історії сучасними. Тому що платформ для дискусії про порушення прав людини та дискримінацію за ознакою сексуальної орієнтації, походження чи кольору шкіри - достатньо.

Пам'ятаєте розслідування журналістки Любові Величко на Ліга.нет про те, чому в Бабиному Яру досі не з'явився меморіальний комплекс? Ну, те саме, де в усьому винний сварливий дисидент Йосип Зісельс? Так от, нещодавно Комісія із журналістської етики опублікувала свої висновки про цю статтю. Якщо коротко, то публікації не вистачає збалансованості, коментарів окремих осіб, згаданих в статті (або принаймні примітки, що вони відмовились висловитись на тему), Зісельсу не дали можливості відповісти на закиди. Немає коментарів, з яких було б ясно, чому не всі в такому захваті від інсталяцій, як авторка. Ліга.нет не погодилась з критикою колег. До речі, здається, вони пропонували 37к за розслідування, що спростує факти, наведені в статті. Суть проблеми, схоже, не цікава (ні, вона не тільки в походженні коштів).

До речі, в справу меморіалізації трагедії втрутилась українська діаспора. Канадський меценат згодний виділити 20 млн доларів на те, щоб в Україні був музей, подібний до тих, які нині існують в США, Канаді та країнах ЄС. Про це у своєму інтерв'ю розповів Павло Ґрод, представник Світового конгресу українців. Реалізувати буде що, а саме концепцію меморіального парку з музеями. Про неї і про те, чому це краще і важливіше за магічні кристали, вже іншим разом.
562 viewsedited  17:00
Open / Comment